Колектив Західного наукового центру НАН України і МОН України з глибоким сумом сповіщає, що 22 серпня 2006 року на 71 році раптово обірвалося життя прекрасної і доброї людини, видатного вченого, талановитого організатора української науки, академіка НАН України, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Інституту регіональних досліджень НАН України, голови Західного наукового центру НАН України і МОН України

Долішнього Мар’яна Івановича

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійного.

М.І. Долішній народився 1 травня 1936 р. в сім’ї службовців у м. Львові. Після закінчення у 1958 р. Львівського політехнічного інституту був скерований на роботу до Бібрського райпромкомбінату, а в 1968 р. призначений начальником виробничо-технічного відділу Львівського облмісцевпрому.

У 1968 р. закінчив аспірантуру Львівського лісотехнічного інституту, а в 1969 р. захистив дисертацію на тему "Основні виробничі фонди і шляхи поліпшення їх використання (на прикладі меблевої промисловості Львівської області)" на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

У 1970 р. його обирають головою планової комісії Львівського облвиконкому.

У 1972 р. М.І. Долішній захистив випускну роботу з проблем управління, організації виробництва і планування з застосуванням економіко-математичних методів та обчислювальної техніки в Інституті управління народним господарством Ради Міністрів СРСР.

У 1975 р. його призначено заступником директора з наукової роботи Інституту економіки АН УРСР – керівником Львівського відділення Інституту економіки АН УРСР.

У 1979 р. М.І. Долішній захистив дисертацію "Соціально-економічні проблеми використання трудових ресурсів (регіональні аспекти дослідження)" на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, а в 1982 р. йому присвоєно вчене звання професора.

Під керівництвом М.І. Долішнього Львівське відділення Інституту економіки АН УРСР розвинулось у потужну наукову установу і, враховуючи науковий доробок та наявний науковий потенціал, у 1994 р. його було перетворено в Інститут регіональних досліджень НАН України, який згодом став провідною академічною установою в Україні з проблем регіональної політики та транскордонного співробітництва.

M.I. Долішній – відомий вчений у галузі регіональної економіки. Працював над вирішенням фундаментальних та прикладних проблем розвитку регіонів України, формуванням теоретико-методичних основ регіональної політики в державі. Ним розроблено механізми, визначено форми та окреслено методи територіального управління в багатьох галузях і сферах національної економіки в умовах її ринкової трансформації з особливим акцентом на забезпеченні цілісності та унітарності держави, визначено механізми регулювання регіонального розвитку, реалізації науково-технічної, гуманітарної, фінансово-кредитної та податкової політики, а також зовнішньоекономічних зв’язків та транскордонного співробітництва регіонів України.

За ініціативою та під безпосереднім науковим керівництвом М.І. Долішнього розроблено Державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону та Поділля. Він – один із авторів Концепції державної регіональної політики України, автор цілої низки аналітичних матеріалів та наукових рекомендацій, що лягли в основу рішень Уряду України.

Про високий авторитет львівської школи регіоналістики, яку очолював М.І. Долішній, її внесок у вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів свідчить присудження йому в складі групи науковців Державної премії України в галузі науки і техніки за 2003 р. за цикл робіт з проблем регіональної соціально-економічної політики.

М.І. Долішній багато уваги приділяв підготовці наукових кадрів як в Україні, так і за кордоном та створенню наукової школи регіоналістики. Під його науковим керівництвом захищено 20 докторських і понад 100 кандидатських дисертацій, серед авторів яких – науковці Польщі, Угорщини, Словаччини.

М.І. Долішній опублікував понад 500 наукових праць, у т. ч. 20 мо­нографій, серед яких: "Трудові ресурси промисловості" (1975), "Формирование и использование трудовых ресурсов" (1978), "Социально-экономические проблемы непроизводственной сферы" (1984), "Трудовые ресурсы производственных систем" (1990), "Соціально-трудовий потенціал: теорія і практика" (1994), "Регіональна політика: методологія, методи, практика" (2001), "Регіональна політика і механізми її реалізації" (2003), "Регіональна політика: теорія, методологія, практика на рубежі століть (погляд у ХХІ століття)" (2006). Багато наукових праць видано за кордоном, у тому числі у Польщі, Словаччині, Росії, Білорусі, ФРН та Китаї.

Академік М.І. Долішній був головою Наукової ради з соціально-економічних проблем регіональної політики НАН України, дійсним членом НТШ, членом багатьох громадських академій України, головним редактором науково-практичного журналу "Регіональна економіка", членом редколегії журналів "Економіка України", "Економіка промисловості", "Статистика України", "Экономический бюллетень" (Білорусь) та ін.

Як голова Західного наукового центру НАН і МОН України вчений проводив значну науково-організаційну роботу щодо інтеграції зусиль наукових установ, вищих навчальних закладів та органів управління для розв’язання невідкладних завдань соціально-економічного розвитку регіону. За його ініціативи та під безпосереднім керівництвом при Західному науковому центрі створено Інститут соціогуманітарних проблем людини, перший в Україні науково-навчальний комплекс економічного профілю "Економосвіта", Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції.

М.І. Долішній був ініціатором і безпосереднім організатором багатьох міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, проводив активну політику інтеграції наукових колективів у європейський науковий простір.

М.І. Долішній – лауреат премій ім. О.Г. Шліхтера АН УРСР (1983), ім. М.І. Туган-Барановського НАН України (1996), Державної премії України в галузі науки і техніки (2003). Нагороджений орденами і медалями (в т. ч. орденом "За заслуги" II ступеня (2001), орденом "За заслуги" I ступеня (2004), Почесною відзнакою Президента України (1996)).