| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З доповіддю "Розвиток фундаментальних і прикладних досліджень у галузі матеріалознавства, механіки конструкційних матеріалів, конструювання та оцінювання довговічності та надійності машин і об’єктів тривалої експлуатації" виступив академік НАН України Панасюк В.В. Він сказав, що динамічні зміни у суспільно-економічному розвитку кожної країни обумовлюють необхідність удосконалювати та поглиблювати взаємодію між такими сферами людської діяльності як наука, освіта та виробництво, або, як тепер говорять, активізувати процеси інтеграції науки, освіти і виробництва. Ректор НУ "Львівська політехніка" проф. Бобало Ю.Я. у своїй доповіді з нагоди дня науки (17 травня 2007 р.) "Перспективи та проблеми становлення дослідницьких університетів в Україні" наголосив на основні заходи щодо виведення наукової сфери з кризового стану, що сформульовані в проекті Концепції розвитку наукової сфери України. Серед них – зміцнення та розвиток наукової складової в діяльності університетів та формування умов для становлення дослідницьких університетів в Україні. Однією з необхідних умов створення дослідницьких університетів в Україні є реалізація на ринку товарів та послуг науково-освітнього потенціалу, зокрема комерціалізація наукових досліджень. Першим етапом формування умов для становлення дослідницьких університетів в Україні має стати розроблення їх моделі, що вимагає, перш за все визначення і формулювання критеріїв, яким мають відповідати такі вищі навчальні заклади, і які буде взято в основу державної акредитації. В обговореннях доповідей виступили заступник директора ФМІ НАН України, чл.-кор. НАН України Похмурський В.І., зав. кафедри НУ "Львівська політехніка" проф. Осадчук В.А. Обговорення виступу акад. Панасюка В.В. розкрило ряд актуальних проблем розвитку науки та впровадження її досягнень у практику. Обговорювались причини, які гальмують інтенсифікацію розвитку науки в цілому і, зокрема, у вищих навчальних закладах, аналізувались можливості повноцінної інтеграції вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір. Підкреслювалось, що актуальними у цьому плані є проблеми вдосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої та середньої технічної кваліфікації, що є необхідною компонентою цієї інтеграції. Презентацію деяких інноваційних розробок і проектів було зроблено директором Державного інженерного центру "Техно-Ресурс" к.т.н. Марухою В.І., к.т.н., ст.н.с. ФМІ НАН України Драбичем П.П. та директором Інституту інженерної механіки та транспорту НУ "Львівська політехніка", проф. Стоцьком З.А. 18 травня 2007 року в актовій залі Львівського національного університету відбулася урочиста академія наукової громадськості Львова.
Урочиста академія стала заключним етапом проведення Фестивалю науки в академічних та освітянських установах м. Львова. З вступним словом виступив ректор Львівського національного університету імені Івана Франка професор Вакарчук І.О., який привітав усіх присутніх з професійним свято – днем науки. Він сказав, що кожна епоха часу має свої особливості і зараз перед ученими стоять проблеми як в науці, так і поза нею. На даний час у науці почалася так звана "корозія" і недовіра до вчених, самоприскорення вчених звань і наукових ступенів, знизилась якість підготовки кадрів вищої кваліфікації. Багато науковців виїжджають за межі України або працюють у інших сферах діяльності. З доповіддю "Про найважливіші досягнення науковців західного регіону України" виступив академік Назарчук З.Т. Він коротко зупинився на деяких результатах науковців західного регіону України, що відзначені найвищими науковими відзнаками України – Державними преміями в галузі науки і техніки за 2006 рік. Доповідач наголосив, що сьогодні питання кадрового забезпечення наукових установ вимагає скоординованих і енергійних дій. Багато науковців ідуть з інститутів через низький рівень оплати праці і (головно) через недостатнє фінансування наукового процесу. Відбувається очевидне старіння висококваліфікованих наукових кадрів. На всю Національну академію наук України маємо лише 4 доктори науки віком до 35 років! Тому як серйозну увагу місцевої влади до проблем науки вчені Львівщини сприймають заснування у 2001 році 150 щорічних стипендій Львівської облдержадміністрації та обласної ради для талановитих молодих учених і спеціалістів і 30 стипендій – для відомих учених. Крім цього з вітальним словом виступили: перший заступник голови Львівської облдержадміністрації к.е.н. П’ятак В.А.; начальник Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації п. Хобзей П.К., голова Львівської регіональної організації профспілок працівників НАН України п. Долішній Б.В. У програмі урочистих зборів також відбулося нагородження провідних науковців вищих навчальних закладів та установ Львова грамотами Львівської обласної державної адміністрації та Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації з нагоди професійного свята дня науки.
З заключною доповіддю "Наука і суспільство: проблеми розвитку" виступив директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, академік НАН України Панасюк В.В. Він підкреслив, що виникає фундаментальна стратегічна проблема науково-технічного прогресу та розвитку людської спільноти, а саме: як зберегти, захистити довкілля життєдіяльності людей від згубного техногенного впливу, якими нетрадиційними, екологічно нешкідливими джерелами енергії замінити традиційні джерела? Наука та інженерна практика вже активно працює над розв’язанням альтернативних джерел енергії. За альтернативне джерело, зокрема, пропонується взяти водень. Завдання, які розв’язують науковці з цієї проблеми, можна укрупнено об’єднати у такі групи: 1) одержання водню; 2) зберігання та транспортування водню; 3) використання водню як енергоносія у різних технічних агрегатах (двигуни, трубопроводи, установки для одержання водню, засоби побутової техніки тощо).
Фізико-механічний інститут бере участь у розв’язанні завдань, які пов’язані з другою та третьою групою проектів цієї програми і вже має певні досягнення у цій галузі матеріалознавчої науки. Зокрема, ФМІ має певні результати щодо створення матеріалів, умовно названими "металевими губками". Вони можуть поглинати велику кількість водню і зберігати його, а при потребі (під час невеликого стискання чи нагрівання) дозовано віддавати водень. Це є один із перспективних напрямів матеріалознавчої науки для розв’язання згаданої фундаментальної проблеми водневої енергетики. Проведені заходи у рамках Фестивалю науки було висвітлено у програмі "Вісник" Львівського телебачення (14, 18 та 21 травня о 2030 год. (повтор о 2310) та опубліковані у тижневику "За вільну Україну плюс" №20 від 24 травня 2007 р. (додаток № 8).
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|